Моїй доньці Нізорі 7 років. Ми живемо у Ташкенті. Вісім місяців потому їй здійснили процедуру трансплантації стовбурових клітин з власного кісткового мозку в клініці Мардалейшвілі, у Грузії.
Багато хто з батьків звертався до мене з питаннями щодо отриманих результатів. Перші результати ми помітили вдома вже через місяць, а педагоги почали говорили про них, приблизно, через 5-6 місяців.
У Нізори значно зменшилась гіперактивність, врегулювався сон. Раніше вона не могла заснути до другої-третьої години ночі. Зараз вона спокійно йде сама митися і лягає спати о десятій годині вечора.
Значно покращилась мова. Раніше Нізора говорила максимум 2 слова підряд. Зараз вона говорить цілими реченнями. Раніше було більше повторюваних слів, а зараз вона змістовно и доречно відповідає на запитання, вступає до діалогу. Розуміє, коли її лають, та почала жалітися, коли в неї щось болить.
Нізора навчилася проявляти почуття. До процедури вона практично не помічала молодшого братика, а зараз вона його любить та грає з ним.
Нізора робить успіхи у школі: навчилася писати, читати, вона знає напам’ять всю пройдену програму АВА-терапії. Її улюблена гра – коли вона у ролі психолога задає різноманітні завдання іншим дітям, вона хвалить та оцінює їх. У Нізори краще виходить контактувати з дітьми.
Хочеться окремо розповісти про наш візит до стоматолога. Раніше лікувати зуби нам було неможливо. Нещодавно ми відвідали дантиста, вона спокійно та без істерик дозволила зробити знеболюючу ін’єкцію та лікувати зуби.
У Нізори покращилася моторика. Вона відвідує гурток вишивання бісером. Допомагає готувати їжу та пекти. До речі, це їй дуже добре вдається.
Наша родина ніколи не перестане дякувати лікарям клініки Мардалейшвілі за нашу Нізору!
