Відгуки

Оновлення відгуку, серпень 2020 року:

Відгук Катерини, мами Андрія Крилова з України (8 років)

9 місяців потому Андрію була проведена трансплантація власних стовбурових клітин з кісткового мозку у клініці ім. Мардалейшвілі, у Тбілісі.

Після процедури у Андрія з’явився інтерес до навчання, він став більш посидючим під час виконання завдань. Відійшли в минуле протести, він став спокійно реагувати, якщо його виправляють, прислуховується до порад.

Нарешті Андрій взяв до рук олівці, фломастери, намагається розмальовувати та обводити, помітно, що йому це подобається.

Минув нічний енурез, до вбиральні вночі Андрій став ходити лише один раз за ніч, а до процедурі мінімум 3 рази.

Андрій самостійно навчився рахувати до десяти, став розрізняти кольори.

Хочу зауважити, що не дивлячись на те, що ми інтенсивно займалися і до лікування, таких результатів ми досягти не могли.

Відгук від грудня 2019 року:

Нашому синові Андрію 7 років, у нього в діагнозі присутній аутистичний спектр.

Ми приїхали до Грузії з України для проведення трансплантації власних стовбурових клітин з кісткового мозку нашого сина. Перед тим, як ми наважилися на здійснення процедури, ми вивчили багато інформації щодо ефективності цієї методики і дуже зацікавилися.

Процедура була проведена без ускладнень. Після процедурі Андрій швидко та без проблем відійшов з під дії наркозу, був у доброму гуморі та не скаржився.

Хочемо віддячити лікарям та персоналу клініки за професіоналізм та оперативність.

Ми обов’язково будемо ділитися результатами, які сподіваємося побачити найближчого часу.

Бажаємо удачі всім пацієнтам клініки Мардалейшвілі, які пройшли чи будуть проходити цю терапію.

Мене звуть Таня, я мама особливого хлопчика Даніеля, йому 4 роки та 9 місяців. У мого сина аутизм.

5 місяців потому ми пройшли у Грузії процедуру корекції аутизму власними стовбуровими клітинами Даніеля. Хочу розповісти вам про наші успіхи…

Вже через 3-4 тижні після процедури, логопед та ерготерапевт помітили, що дитина вміє робити речі, яким його ніхто не вчив.

Вихователь з дитячого садка говорить, що він почав копіювати поведінку інших дітей та навчатися у них, а раніше він цього робити не міг, він сторонився дітей.

Мова дещо збагатилась, Данік почав розмовляти дієсловами і використовувати у розмові минулий час. Раніше він міг говорити 2-3 слова підряд, зараз він розмовляє складними реченнями, підтримує діалог, логічно вибудовує розмову та влучно висловлює свої думки.

До трансплантації, на мої запитання, Данік відповідав, використовуючи мої ж слова, зараз він використовує сторонні слова, наприклад, на питання «Хто тобі придбав подарунок?» він відповів: «Бабуся подарувала».

Днями він повернувся з дитсадка і розповів, що вони святкували день народження, де були дуже смачно та весело. Раніше Данік ніколи не ділився позитивними емоціями…

До процедури, коли йому пропонували спільну гру, він відмовлявся. Сьогодні Данік самостійно ініціює спільні розваги, займається ліпкою, збирає пазли до 60-70 деталей.

Після трансплантації Данік позбавився від багатьох фобій. Раніше він боявся переходити через дорогу, остерігався купання, боявся скупчення людей та невідомих місць. Буквально пару тижнів тому, ми всією родиною їздили на виставку автомобілів. Було дуже голосно і людно. Данік з задоволенням провів з нами час, жодного разу навіть не просився на руки.

Ще через 3 місяці після процедури Данік вперше скуштував фрукти… У Даніка не було такого поняття як «друг».  Раніше він навіть не знав імен друзів з дитячого садка, не дивлячись на те, що 2 роки відвідував групу разом з ними. Зараз у нього є 2 друга в групі. Даніель після процедури став більш впевненим у собі, погляд став усвідомленим, рідко він замикається в собі та з кожним днем спілкування з ним стає легшим.  Ми дуже задоволені отриманими результатами і далі будемо ділитися хорошими новинами.

Таня та Даніель

Ізраїль

Листопад 2019

Мене звуть Азіза. Я мама Хадіджі. Їй 8 років. У нас діагноз РАС, ЗРМ. Ми з Узбекистану. На Фейсбуці я побачила кілька відгуків мам, діти яких пройшли трансплантацію власних стовбурових клітин у клініці Мардалейшвілі у Тбілісі. Одна з мам була з Узбекистану. Після спілкування з нею, ми з чоловіком вирішили провести цю процедуру нашій дівчинці.

Ми зв’язалися зі співробітниками клініки, і вони допомогли організувати наш приїзд. У жовтні 2019 року нам провели трансплантацію. Через 2 дня після процедури, ми повернулися додому.

Сподіваємося, що незабаром теж зможемо поділитися успіхами нашої дівчинки.