РАС – Розлади аутистичного спектру

«Діти дощу», як іменує кінематограф аутистів, мають «дивацтва» в поведінці, не люблять контактувати з оточуючими, бачать світ зовсім не так, як інші люди. І ці симптоми дуже погано піддаються терапії. Пройдений курс класичного терапевтичного лікування дозволяє лише в деякій мірі поліпшити соціальну адаптацію дитини, удосконалити мовні навички, але він не вирішує проблему на клітинному рівні.

Під узагальненим терміном «аутизм» мається на увазі кілька синдромів, що утворюють аутистичний спектр розладів:

• Синдром Аспергера;
• Аутистичний розлад;
• Первазивний розлад;
• Дезінтегрований розлад.

У протоколах корекції аутизму все частіше застосовується клітинна терапія, котра дозволила багатьом дітям позбутися симптомів і органічно влитися в суспільство. Корекцію аутизму стовбуровими клітинами сьогодні вважають найбільш дієвою і перспективною методикою в порівнянні з фізіо-, медикаментозною та поведінковою терапією, корекцією мовних навичок.

Корекція стовбуровими клітинами – світле майбутнє для аутистів

Світові вчені зараз працюють над тим, щоб за допомогою даної методики можна було повністю коригувати аутизм. Але і на даному етапі вона дозволяє домогтися приголомшливих результатів – у дітей, які пройшли курс корекції власними стовбуровими клітинами, практично зникають симптоми спектра.

Суть клітинної терапії полягає у введенні в організм пацієнта стовбурових клітин. Ці клітини є будівельним і реконструкційним елементом. Клітинна терапія працює в трьох напрямках: відновлення нейронних клітин в головному мозку; поліпшення кровообігу мозку; зменшення запальних процесів в корі головного мозку.

У порівнянні з консервативною терапією, клітинна дозволяє досягти більш стійких та яскраво виражених результатів за невеликий період часу. При цьому вона практично не має протипоказань, добре переноситься пацієнтом і набагато ефективніше прийому медикаментів або роботи з психологом.

Все, що потрібно для корекції – це клітини з кісткового мозку пацієнта або пуповинна кров дитини, або пуповинна кров його здорового брата / сестри, що збігається за біологічними показниками з кров’ю пацієнта більш ніж на 50%. У переважній більшості випадків діти стають більш соціально активними, розумово та емоційно розвиненими, легше формують думки і слова, цікавляться навколишнім світом.